«Вартість знань» — це тема цьогорічного Міжнародного тижня відкритого доступу (19–25 жовтня).
Ми створюємо та ділимося знаннями, щоб розширювати людські уявлення та сприяти загальному благу. Ми визнаємо, що доступ до знань і їх поширення є правом людини. Проте витрати на доступ і поширення знань щораз зростають, часто досить стрімко. Чому? Кому це вигідно?
Зростання консолідації та комерційного контролю над усіма аспектами знань має свою ціну. Цьогорічна тема спонукає нас замислитися над фінансовими і людськими витратами та екологічними збитками, пов’язаними зі створенням, поширенням і збереженням знань — особливо коли ці витрати і збитки зумовлені приватними, а не суспільними інтересами. Минулорічна тема «Кому належать наші знання?» була присвячена реальності комерційної власності на знання. Цьогорічна тема присвячена оцінці витрат, пов’язаних із цією реальністю, та шляхам повернення контролю над системами знань, покликаних служити суспільним інтересам.
Ці витрати значно перевищують стрімке зростання цін на передплату наукових видань і плати за обробку статей. Яка вартість часу і зусиль, вкладених авторами, рецензентами і редакторами у наукові публікації, і чиїм інтересам слугує ця неоплачувана праця? Яка ціна виключення значної частини населення світу з рівноправної участі у створенні, збереженні та поширенні знань або невизнання суверенітету корінних народів над їхніми даними? Чому наукові публікації ліцензуються для навчання комерційних програм штучного інтелекту без згоди чи компенсації авторів-науковців, і чому платформи для обміну знаннями зараз часто стежать за користувачами? Яка ціна того, що потреби центрів обробки даних ставляться вище за людські потреби в електроенергії та воді?
Статус-кво не є справедливим. Він ніколи таким не був, і його збереження є свідченням пасивності академічних спільнот. Створення систем поширення знань, що слугують інтересам спільнот, вимагає відданості цим системам як на індивідуальному, так і на колективному рівні.
На щастя, існує багато прикладів створення, збереження та поширення знань як суспільного блага. Від моделей управління даними корінних народів до безплатних, некомерційних та орієнтованих на спільноту моделей наукового видавництва — набирає обертів рух на користь підходів, які розглядають знання як спільне благо, а не як товар, що підлягає видобутку. Важливість цих підходів визнали 193 країни, які ухвалили Рекомендацію ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Міжнародний тиждень відкритого доступу — це час перейти від розмов до реальних дій і стимулювати зміни у способах поширення знань, які вшановують початкову мету їх створення.
Тиждень відкритого доступу 2026-го року триватиме з 19-го по 25-те жовтня. Однак, ми заохочуємо організовувати дискусії та заходи у будь-який зручний час протягом року. Ви можете адаптувати тему до свого контексту та зосередитися на дискусіях, які мають сенс для вас. Для просування цих адаптованих до ваших умов тем ми пропонуємо графічні матеріали, які можна модифікувати.
Переклади цього оголошення іншими мовами, графічні матеріали до цьогорічної теми та додаткова інформація про Тиждень — на сайті openaccessweek.org. Офіційний хештег Тижня — #OAWeek.
Про SPARC
SPARC — це некомерційна організація, яка підтримує відкриті системи для науки та освіти, що дають змогу усім, де б вони не були, мати доступ до знань, які формують наш світ, робити свій внесок у їх створення і користуватися їхніми перевагами. Міжнародний тиждень відкритого доступу започаткували SPARC і партнери зі студентської спільноти у 2008-му році. Дізнайтеся більше на сайті sparcopen.org.
Про Міжнародний тиждень відкритого доступу
Тиждень відкритого доступу — це безцінна нагода поєднати глобальний імпульс до відкритого обміну знаннями з просуванням змін у політиці та важливістю соціальних питань, що стосуються людей у всьому світі. Цю подію відзначають особи, установи і організації по всьому світу, а її організацією керує глобальний консультативний комітет, який щороку обирає тему. Офіційний хештег Тижня відкритого доступу — #OAweek.